wig

1. n

1) перука, парик

2) жарт. волосся, шевелюра, чуприна; чубок

3) посадова особа в перуці (суддя тощо); сановник, вельможа; велике цабе

4) розм. прочухан

5) амер., розм. голова, мозок

to blow one's wig — шаленіти від злості

6) амер., розм. інтелігент; розумаха

7) амер., розм. білий (у мові негрів)

my wigs! — Боже мій!

dash my wigs! — чорт візьми!

2. v

1) надівати перуку

2) розм. дати прочухана; посварити

3) амер., розм. набридати (комусь), чіплятися

4) амер., розм. утішатися, зазнавати насолоди; блаженствувати

* * *

I n

1) перука; чуб; волосся, шевелюра

2) посадова особа в перуці (суддя); сановник, шишка

3) прочуханка

4) cл.; cл. голова, мізки

to blow one's wig — сходити с розуму, біситися

5) cл.; cл. інтелігент, розумник

6) cл.; cл. білий (в мові негрів)

••

keep your wig on — не хвилюйся!

my wig(s)! — Боже мій! (виражає подив)

wigs on the green — звалище, бійка; шумна сварка, скандал

the wig, the scalpel and the cloth — юриспруденція, медицина та церква

II v

1) одягати перуку; постачати перуки(акторам)

2) давати прочухану; вичитувати

3) cл.; cл. надокучати (кому-н.); приставати

4) cл.; cл. насолоджуватися (музикою); блаженствувати